-
1 жива мова
living language, spoken tongue -
2 мова
ж1) language; tongueвиразна (чітка) мова — distinct ( clear) enunciation
літературна мова — literary ( standard) language
машинна мова комп. — computer ( machine) language
мова асемблера — assembler language, assembly language
мова запитів комп. — data-query language, query language
рідна мова — one's mother tongue; native language
мова закону — language of law, legislative language
мова програмування комп. — computer language, machine language, programming language
розмовна мова — colloquial/familiar speech; spoken language
вчитель іноземної мови — language master, language teacher
2) ( розмова) discourseне про те мова — this is not the question in point, that is not the point
3) грам. speechпряма (непряма) мова грам. — direct (indirect, oblique) speech
частини мови грам. — parts of speech
-
3 живой
I. см. Жив.II. 1) живий, (редко) живущий. [Казали помер, а він живісінький. Вона й живуща була наче мертва (М. Вовч.)]. Живой элемент (и всё живое, живущее) - живло. [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)]. Остаться в живых - вижити, (о многих) повиживати. [Мої діти таки повиживали, а сестриних троє померло з обкладу]. Оставлятсь в живых - лишати живого, лишати при життю. [Лишали при життю хлоп'яток. (Св. Письмо)]. Стать живым - відживитися, оживіти. [І дихнув господь на нього, то він відживився (Рудан.)]. Стать живой действительностью, воспринять живой образ - вживитися. [Бачу його, віри не йму: се, кажу, моя думка щоденна, щочасна вживилася (М. Вовч.)]. В живой действительности - в живій дійсності, живцем. [Події в драмі проходять перед нашими очима, показуються живцем, а не в самому тільки оповіданні про них (Єфр.)]. Принимать живое участие - брати пильну (жваву) участь. Задеть кого-либо за живое - дозолити, допекти кому, упекти кого; см. Допечь, Доехать. Ни живой души - ні живого духа (Неч.- Лев.). Живой язык - жива мова. [Словник української живої мови]. Живой человеческий дух - живущий дух людський. Живая вода - вода джерельна, текуча, біжуча. Живая и мёртвая вода (в сказках) - вода живуща й зцілюща, живляща і жертвляща. Живая изгородь - живопліт (р. -плоту). На живую руку - на швидку руч, (на) швидкоруч. [Ніколи було - на швидкоруч зробила];2) (ясный) живий, виразний, ясний. [Усе проминуло, а в споминку - живісіньке, аж сяє (М. Вовч.). Таке виразне стоїть воно перед очима];3) жвавий, моторний, меткий, швидкий. [І натуру маю жваву (Самійл.). Такий жвавий, як рак на греблі (насмешка). Моторна дівчина]; см. Бойкий, Подвижный, Разбитной. Живая женщина, девушка - моторуха. [Там така моторуха - як на шрубах уся]. Слишком живой (о ребёнке) - вертун, вертунчик. [Такий вертун, що й на місці не всидить; так і крутиться, як тая дзиґа]. Делаться живее - жвавішати, моторнішати;4) (лишь о музыке) доскочистий. [А ну йому марш! - і вдали такого доскочистого, аж волосся їжиться (Свидн.)].* * *живи́й; живу́щийв \живой ых [быть, оста́ться] — у живи́х (живи́м) [бу́ти, зали́шитися, лиши́тися, зоста́тися], ви́жити, мног. повижива́ти
\живойая и́згородь — живоплі́т, -пло́ту
на \живой ую ру́ку — ( наспех) на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидкуру́ч
-
4 зарождение
зароджування, зав'язування, заплоджування; оконч. зародження, зав'язання. С самого -ния - з самого зародження, з найперших зародків. [З найперших зародків у нас письменства живущим струмком пробивається в йому жива народня мова (Єфр.)].* * *заро́дження, (неоконч. д.) заро́джування -
5 пыл
1) полум'я, поломінь (-мени);2) запал, пал (-лу), жага, розпал (-лу), завзяття; (горячность) ярість (-ости). [В запалі налетів на Марса, як на мале курча шулік (Котляр.). Перший запал кохання простиг, прийшов тихіший час (Грінч.). Який гарячий пал, що й перешкод не зна, як душу він мені збентежує до дна (Самійл.). Говорив з таким палом, з таким гарячим почуванням (Неч.-Лев.). Що щастям, покоєм здавалось, те попелу тепла верства; під нею жаги і любови не згасла ще іскра жива (Франко)]. Пыл молодости - молодечий (юнацький) запал, молоде (юнацьке) завзяття. Пыл юношеской любви - запал (пал, жага) молодечого (юнацького) кохання. В -лу сражения, борьбы - у запалі, у розпалі бою, боротьби. [В запалі, в кривавім бою не розібрали, чи то церква, чи просто будинок - і спалили (Тобіл.)]. В -лу гнева - в розпалі гніву. [Така прикра мова тільки в розпалі гніву мовиться (Єфр.)]. С -лом - з запалом, з завзяттям, запопадливо. Умерить свой пыл - осістися, розхолодитися. [Осядьтеся, не гарячіться так (Борзенщ.)].* * *1) ( сильный жар) диал. жар, -у; ( пламя) по́лум'я2) ( сильное внутреннее возбуждение) за́пал, -у, ро́зпал, -у; (рвение, усердие) завзя́ття
См. также в других словарях:
ГУСЛИЦА — [Гуслицы], исторический регион на юго востоке Московской обл. (юг Орехово Зуевского р на, север Егорьевского р на), центр старообрядчества. Территория Впервые Г. как великокняжеская волость упоминается в 1331 г. в духовной грамоте вел. кн. Иоанна … Православная энциклопедия
Шульгин, Василий Витальевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Шульгин. Василий Витальевич Шульгин 1910 е годы Дата рождения … Википедия
Черненко, Анна Дмитриевна — Запрос «Черненко» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Константин Устинович Черненко … Википедия
К. У. Черненко — Запрос «Черненко» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Константин Устинович Черненко … Википедия
Константин Устинович Черненко — Запрос «Черненко» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Константин Устинович Черненко … Википедия
Константин Черненко — Запрос «Черненко» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Константин Устинович Черненко … Википедия
Черненко, Константин — Запрос «Черненко» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Константин Устинович Черненко … Википедия
Черненко Константин Устинович — Запрос «Черненко» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Константин Устинович Черненко … Википедия
Черненко К. — Запрос «Черненко» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Константин Устинович Черненко … Википедия
Черненко К. У. — Запрос «Черненко» перенаправляется сюда. Cм. также другие значения. Константин Устинович Черненко … Википедия
се — Сей сии, сия, сие; сь, си, се (15) 1. Указат. местоим. Указывает на одно из сопоставимых лиц (или на один из сопоставимых предметов): Усобица княземъ на поганыя погыбе, рекоста бо братъ брату: се мое, а то мое же. 19. 955: Яко же при Соломанѣ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
